Україна поступово змінює правила виплат пенсій людям, які проживають на тимчасово окупованих територіях. Окремим елементом цієї реформи стала вимога для частини пенсіонерів подати заяву про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення РФ. На практиці це виглядає як просте інформування Пенсійного фонду: людина підтверджує, що не отримує російську пенсію, — і ця інформація фіксується у її пенсійній справі. Водночас навколо процедури з’явилося чимало запитань: кого саме ця норма стосується, у який спосіб повідомляти, що робити мешканцям окупованих територій і як реагувати на технічні збої. "На початку року звернень було дуже багато. Зараз — менше, бо більшість уже отримала роз’яснення або консультацію. Але все одно люди пишуть, зокрема через те, що не всі знають про зміну термінів ідентифікації — тепер її потрібно проходити раз на рік, а не раз на пів року. Ймовірно, кількість звернень знову зросте після 1 січня 2026 року, коли тим, хто не подав заяву, можуть призупинити виплати", – розказав "ОстроВу" юрист "Донбас СОС" Михайло Фоменко. Якщо вчасно не пройти цю процедуру, то люди ризикують з 2026 року залишитись без українських виплат. "ОстроВ" розбирався, чому держава запровадила цю процедуру, кого вона стосується, як подати заяву й чому процес викликає багато нарікань. Правові підстави Після повномасштабного вторгнення Росії Україна почала переглядати правила пенсійного забезпечення для людей, що опинилися в окупації. У червні 2024 року до закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" внесли пункт 14‑4 до Прикінцевих положень. Він зазначає, що громадяни, які проживають на тимчасово окупованих територіях або виїхали звідти під час окупації, отримують українську пенсію лише за умови, що не отримують пенсію від органів пенсійного забезпечення РФ. У разі відсутності обміну інформацією між пенсійними органами України та РФ ця обставина підтверджується повідомленням у заяві на призначення, поновлення чи продовження виплати. Такий механізм начебто має запобігти ситуаціям, коли одна й та сама людина отримує пенсію від двох держав одразу. "Незважаючи на те, що норма була ухвалена, вона не застосовувалася на практиці до 2025 року, коли Кабінет Міністрів прийняв постанову №299 на виконання цього закону. Саме з того моменту почалася комунікація про те, що громадянам потрібно подати відповідну заяву. Протягом 2025 року пенсії виплачуються всім, але з 2026 року виплати припинятимуться тим особам, які не подадуть заяву про неодержання російської пенсії", - зазначив Михайло Фоменко. Дійсно, за даними правозахисників, інформування пенсіонерів і працівників територіальних органів Пенсійного фонду про зміни фактично розпочалося лише у травні 2025 року. Це призвело до того, що багато людей вже пройшли щорічну відеоідентифікацію за старими правилами й не були проінформовані про нову вимогу. Цікаво, що наразі неможливо перевірити, чи дійсно людина не отримує пенсію від Росії, оскільки не відбувається обміну інформацією з країною-агресоркою. Тобто, наразі буде лише фіксація на підставі заяви людини. Юрист "Донбас SOS" Михайло Фоменко пояснює логіку так: "Норма формально існує в законодавстві і передбачає, що людина має повідомити, що не одержує пенсію від РФ. Якщо міждержавного обміну даними немає, таке підтвердження здійснюється заявою пенсіонера". За його словами, практичне застосування вимоги розгорнули після того, як уряд деталізував порядок і додаткові процедури (зокрема, щорічну ідентифікацію для окремих категорій). Вимога про подання повідомлення стосується кількох категорій громадян: 1) пенсіонери, що проживають на тимчасово окупованих територіях та які отримують українську пенсію; 2) особи, які виїхали з окупованих територій на підконтрольну Україні територію під час окупації (вимога не залежить від дати переїзду). Разом з тим правозахисні організації звертають увагу, що досі не врегульовано питання тих, хто виїхав з окупації, але перебуває за кордоном. Юристи Донбас SOS зазначають, що Пенсійний фонд ще не надав чіткої позиції, чи потрібно такій категорії подавати повідомлення. Попри це експерти радять готуватися до процедури і відслідковувати офіційні роз’яснення. Дискусія навколо справедливості цієї норми триває. Юристи зауважують, що формально норма законна, але через її селективність викликає питання: вимога стосується саме РФ, тоді як у випадках з іншими країнами діяти можуть інші підстави або договори. "Формально це норма законна, бо ухвалена Верховною Радою і є частиною українського законодавства. Але, на мою думку, вона є неправильною і суперечить здоровому глузду. Раніше Україна брала участь у кількох міжнародних конвенціях на рівні СНД, які регулювали соціальне і пенсійне забезпечення. Там була логіка: якщо одна країна платить пенсію за спільно визнаний трудовий стаж, то друга її не платить. Тобто, лише одна з двох сторін здійснює пенсійні виплати. Але після виходу України з цих конвенцій такої домовленості більше немає. Тому правових підстав для припинення української пенсії через отримання виплат з іншої держави фактично немає. Тим паче, що така вимога діє лише щодо Російської Федерації. Наприклад, якщо людина отримує пенсію з Польщі чи Венесуели, жодних питань до неї не виникає. На мою думку, у України якихось моральних підстав для того, щоб припиняти ту виплату, яка призначена по українському законодавству по стажу, який був зароблений або визнається в Україні.", - зазначив юрист "Донбас СОС". Як подати заяву Існує чотири основні канали інформування Пенсійного фонду про неодержання пенсії від РФ. Кожен має свої нюанси. Особисте звернення до сервісного центру ПФУ. Найпростішим способом, особливо для тих, хто перебуває на підконтрольній території, є особисте подання заяви до будь‑якого підрозділу Пенсійного фонду. У відділенні можна заповнити стандартну заяву про призначення, поновлення чи продовження виплати пенсії. У цю форму додали пункт про отримання пенсій в інших державах: "Пенсія іншого виду… призначалась / не призначалась; отримую / не отримую". Факт неодержання російської пенсії зазначається саме тут. Юристи радять обрати особисте звернення, щоб не лише подати документ, а й пройти ідентифікацію, підтвердивши перебування на підконтрольній території. Заяву можна також подати у вільній формі. Онлайн через особистий кабінет. Для тих, хто не може прийти особисто, є електронний варіант. На порталі електронних послуг ПФУ в розділі "Мої звернення" потрібно створити запит і додати інформацію про неодержання пенсії від РФ. Альтернативний шлях – зайти до розділу "Дистанційне інформування" й поставити позначку біля рядка "Не отримую пенсію в іншій державі, зокрема, від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації". Такий формат також дозволяє повідомити про відсутність страхових виплат від іноземних держав. Проблема цього способу полягає у складній ідентифікації. Портал вимагає дворівневу авторизацію: спочатку через застосунок "Дія. Підпис", а потім через електронний цифровий підпис (ЕЦП). Саме це, за відгуками пенсіонерів, унеможливлює для більшості подачу повідомлення. Багато літніх людей не користуються смартфонами або не мають КЕП, а отримати його на окупованій території дуже складно (але можливо). Крім того, з’явилася ще одна технічна проблема: якщо людина вже проходила відеоідентифікацію у першій половині 2025 року, портал не дозволяє вдруге записатись на цю послугу, бо система вважає, що потреби в повторній ідентифікації немає. Через це тисячі пенсіонерів не можуть подати заяву й ризикують втратити пенсію. Під час відеоідентифікації. Ще один спосіб інформування – відеоконференція з працівником територіального підрозділу ПФУ. У межах Порядку, затвердженого постановою правління ПФУ № 49‑2 від 20 листопада 2023 року, пенсіонеру задають перелік індивідуальних запитань, що допомагають підтвердити особу. Хоча базовий перелік питань не містить пункту про отримання російської пенсії, на практиці співробітники можуть ставити це питання й фіксувати відповідь. Якщо ж таке питання не прозвучало, пенсіонер може самостійно попросити внести інформацію про неодержання пенсії від РФ. Цей спосіб особливо актуальний для людей на окупованих територіях, де доступ до відділень ПФУ відсутній. Відеоідентифікація має бути проведена раз на рік до 31 грудня, що полегшує процес порівняно із попередніми шестимісячними інтервалами. Проте для багатьох людей єдиним способом залишатись на зв’язку з державою є саме ця процедура, тому від її результатів залежить подальша виплата пенсій. Поштове відправлення з-за кордону. Для пенсіонерів, які тимчасово перебувають за кордоном, передбачена можливість надіслати заяву на адресу територіального органу ПФУ, де особа перебуває на обліку. Разом із повідомленням про неотримання російської пенсії потрібно надати свідоцтво про перебування в живих – консульський документ, який підтверджує, що людина є живою. Звернутися за цим свідоцтвом треба особисто до дипломатичної установи України. За даними Українського центру захисту прав людини, такий документ видається у день звернення, але для його отримання необхідні паспорт, документ, що підтверджує адресу реєстрації в Україні, та довідка з місця проживання за кордоном. Відправлені електронною поштою заяви не враховуються, тому лист необхідно надсилати звичайною поштою з оголошеною цінністю. Проблеми та виклики Найбільші труднощі пов’язані не з оформленням самої заяви, а з доступністю процедур для людей в окупації або в прифронтових зонах. Головна проблема полягає у недосконалості порталу електронних послуг ПФУ. Для входу потрібен кваліфікований електронний підпис або "Дія. Підпис", однак більшість пенсіонерів не мають навіть смартфонів, не кажучи вже про КЕП. Навіть ті, хто отримав електронний підпис раніше, виявили, що він не працює або його термін дії закінчився. Додатковий бар’єр – двофакторна авторизація: система вимагає одночасного підтвердження через "Дія. Підпис" і окремий файл із ключем. Це робить сервіс фактично недоступним для багатьох літніх людей. Найбільш проблемним місцем у 2025 році став повторний запис на відеоідентифікацію. Багато людей проходили ідентифікацію у першій половині року (ще за старою логікою піврічних перевірок), але тоді працівники ПФУ часто не ставили питання про неодержання пенсії від РФ — роз’яснення до регіонів дійшли пізніше. Коли люди намагалися записатися повторно, система їх не пропускала, бо новий річний цикл ще не настав. Виникав "замкнений круг": повідомити ніде, а вимогу виконати треба. Разом з тим, за інформацією "ОстроВа", дана проблема вже вирішується Пенсійним фондом. Окрім цього, користувачі регулярно повідомляли про інші технічні збої: - відсутність підтвердження після подачі через портал (ні дати, ні часу на відеодзвінок, жодної службової відповіді в електронному кабінеті); - недоступність гарячої лінії або відсутність можливості зателефонувати з ТОТ, щоб уточнити статус звернення. Чимало пенсіонерів дізналися про нову вимогу лише через соціальні мережі чи від правозахисних організацій. Державні органи почали інформувати про процедуру лише за кілька місяців до дедлайну. Це призвело до паніки й недовіри. Під час підготовки матеріалу ми отримали коментар від пенсіонера Бориса з Бахмуту, який дізнався про нові правила випадково. "Я випадково натрапив на статтю в інтернеті, де писали, що потрібно до грудня подати заяву. Але я вже пройшов ідентифікацію в квітні. Чи повинен я знову щось робити? На гарячій лінії Пенсійного фонду нічого не пояснили. Лише сказали чекати уточнень", - сказав він. Проблеми є і з відправленням заяв поштою з-за кордону. На практиці трапляються випадки, коли заяви про неодержання пенсії неправильно оформлені або спрямовані не за тією адресою. Якщо документ відправити на електронну пошту ПФУ, його не врахують Відправляти лист потрібно на адресу конкретного управління, де пенсіонер перебуває на обліку. Інколи люди помилково вказують не той номер пенсійної справи, забувають додати копії документів, що підтверджують особу, або пишуть заяву від руки без зазначення дати й місця. Такі помилки призводять до затримки у розгляді й ризику призупинення виплат. Поради Юристи громадських організацій дають кілька порад: Не відкладати до кінця року.Процес отримання електронного підпису чи запису на відеоідентифікацію займає час. Почніть оформлення зараз, щоб мати змогу виправити помилки. Звертатися до правозахисників, які надають консультації та допомагають заповнити шаблон заяви. Фіксувати спроби подати заяву.Якщо портал або гаряча лінія відмовляються реєструвати звернення, зафіксуйте скріншоти й зверніться до юридичної допомоги. Це може стати доказом у разі судового оскарження припинення виплат. Слідкувати за офіційною інформацією.Міністерство соціальної політики, Пенсійний фонд та правозахисні організації регулярно оновлюють інструкції на своїх сайтах. Навіть якщо ви вже подали заяву, перевіряйте оновлення: можливо, потрібно буде додати якісь документи чи подати повторно. Щоб подати заяву через портал ПФУ, потрібен КЕП. За словами, Михайла Фоменка, його можна оформити дистанційно: отримати віртуальний номер, відкрити рахунок у банку, що видає КЕП, і пройти верифікацію. "Люди можуть оформити віртуальний номер телефону, відкрити рахунок у банку та отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) дистанційно. Але деякі банки, коли дізнаються, що людина перебуває на окупованій території, відмовляють у відкритті рахунку. Іноді навіть вимагають надіслати скріншот геолокації, що є незаконним. Формально можна скаржитися до Нацбанку, але на практиці це не дає результатів. Тому люди шукають різні способи — іноді просто вказують іншу адресу чи країну перебування, щоб пройти процедуру", - розповів він "ОстроВу". Як діяти, якщо портал "мовчить" або запис не працює: 1) перевірити кабінет і пошту (підтвердження може прийти із затримкою), 2) зробити скріншоти помилок або "мовчання" системи (відправлено, але статус не змінюється): це допоможе при зверненні до ПФУ чи правозахисників, 3) залучити контакт на підконтрольній території (попросити рідних/знайомих зателефонувати на гарячу лінію ПФУ і дізнатися статус звернення), 4) повторити спробу іншим каналом (якщо ви мешканець ТОТ — просити фіксацію під час відеоідентифікації; якщо можете виїхати — подати особисто), 5) не відкладати до кінця року (технічні проблеми інколи вирішуються не за один день). Типовою помилкою є вважати, що достатньо надіслати листа на електронну пошту Пенсійного фонду України. Насправді електронні листи не зараховуються як спосіб інформування – працюють лише вебпортал чи мобільний застосунок, особистий прийом або відеоідентифікація. Інша поширена омана звучить приблизно так: "Я вже проходила відеоідентифікацію навесні, значить усе подано". Якщо під час тієї розмови не було зафіксовано повідомлення про неодержання пенсії від РФ, варто обрати інший канал або домогтися повторного запису. І ще один ризикований аргумент – "Мені це не потрібно, бо я за кордоном". Насправді вимога інформування прив’язана до того, що людина виїхала саме з тимчасово окупованої території під час окупації і отримує пенсію в Україні; крім того, для деяких категорій пенсіонерів за кордоном діє обов’язок щорічної ідентифікації. "У червні проходила відеоідентифікацію, але про російську пенсію не питали. У жовтні портал не дав записатися знову. ЕЦП немає. Звернулася до правозахисників, проситиму фіксацію під час наступного дзвінка", - пише Марія в соцмережі. "Попросила під час відеодзвінка записати, що не отримую пенсії від РФ. Оператор підтвердив, що відмітка внесена. Чекаю відображення в кабінеті", - зазначила інша користувачка Леся Р. Заява про неодержання пенсії від РФ стала новим викликом для українських пенсіонерів, особливо тих, хто проживає на окупованих територіях. Законодавці намагалися вирішити проблему подвійних виплат і заявити про державну позицію щодо російських пенсій, але на практиці механізм наразі далекий від ідеалу. Найближчі місяці покажуть, чи зможе держава вдосконалити сервіс, впровадити спрощену ідентифікацію та забезпечити ефективну комунікацію. Пенсіонерам же не варто чекати дива: необхідно вже зараз обрати доступний спосіб подати заяву, звернутися по допомогу до правозахисників та зберігати всі підтверджуючі документи. Вчасно подане повідомлення стане запорукою того, що з 2026 року люди продовжать отримувати свою чесно зароблену пенсію. А для влади це шанс продемонструвати, що навіть в умовах війни вона здатна не лише ухвалювати потрібні закони, а й робити їх дієвими та справедливими.
